Реклама наркотиків на будинках: що придумали у Верховній Раді

Текст законопроєкту про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне розміщення реклами на територіях, будинках та спорудах, а також за рекламу наркотичних засобів (№7558) розміщено на сайті парламенту.

Як вважають автори законодавчої ініціативи, якими виступили кілька десятків народних депутатів, проблема полягає не лише в неефктивності покарання, але й в коцептуальній помилці, що такі порушення має відстежувати Держпродспоживслужба.

"Держспоживінспекція та її територіальні органи розглядають факти порушень на підставі звернень осіб, і об’єктами таких звернень найчастіше постають не вуличні порушники, а саме реальні суб’єкти господарських відносин, які розміщують рекламу своїх товарів, робіт або послуг із певними порушеннями. Через це органи Держспоживінспекції не можуть оперативно відреагувати на щойно зафіксоване порушення, затримати порушника тощо, на відміну від правоохоронних органів, Національної поліції", - йдеться в пояснювальній записці до проєкту.

Втім, як вважають народні депутати, зусиль однієї Нацполіції тут також буде недостатньо. А тому, планують наділити повноваженнями відстежувати порушників "посадових осіб, уповноважені на те виконавчими комітетами, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку".

Крім того, як вважають депутати, міра покарання за дане правопорушення, також не сприяє його викоріненню. А тому пропонують посилити відповідальність, аж до введення кримінальної.

Законопроєктом пропонується встановити у Кримінальному кодексі, що розміщення реклами на територіях, будинках та спорудах у будь-якій формі, з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, зокрема розміщення реклами технічних ресурсів (вебсайтів, електронних комунікаційних мереж тощо) або засобів зв'язку (зокрема мобільного), що використовуються з метою збуту наркотиків, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Якщо такі дії були вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила одне з кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 ККУ, або так само вчинені із залученням неповнолітнього, - це карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.

У Кодексі про адмінправопорушення законопроєктом визначається, що аналогічне розміщення реклами на територіях, будинках та спорудах у будь-якій формі, без письмової згоди власників таких територій, будинків та споруд або уповноважених ними органів (осіб), - тягне за собою накладення штрафу від 60 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 тис. 20 до 2 тис. 40 грн).

Якщо ж такі дії були вчинені групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то це тягнутиме за собою накладення штрафу від 120 до 240 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 тис. 40 до 4 тис. 80 грн).

"Наявний механізм притягнення до відповідальності, передбачений Порядком № 693, у зазначених випадках самовільної реклами виявляється неефективним, адже він не здатен виконувати превентивну функцію, а в більшості випадків – навіть встановити особу порушника. Українські міста та населені пункти вже тривалий час потерпають від загальновідомої проблеми – самовільної реклами, яка спотворює фасади будівників, споруд і територій, й розміщується через відображення номерів засобів мобільного зв’язку, посилання на інтернет-сайти або так звані бот-канали в месенджерах. Така реклама стосується не тільки звичайних товарів і послуг, але й заборонених. Особливо гостро стоїть питання з незаконною рекламою наркотичних засобів, про що вже не перший рік пишуть, як місцеві, так і національні засоби масової інформації", - йдеться в пояснювальній записці.